Оберіть свій метод лікування

 

Ми живемо в демократичному суспільстві, тому кожен з нас має право на свій вибір. Цим правом ми користуємося і при виборі методу лікування. Значною мірою, наш вибір залежить від нашої обізнаності в основних принципах лікування. На сучасному етапі розвитку медицини розрізняють алопатичної (традиційний) і гомеопатичний (біологічний) принципи лікування. Обидва вони мають право на існування, але вибір лікування в значній мірі залежить від тандему "лікар-пацієнт". При визначенні стратегії лікування слід дати відповіді на головні питання: "Чи доцільно боротися з симптомами захворювання або активізувати захисні властивості організму? У яких випадках застосувати симптоматичну, а в яких випадках біологічну терапію?".

Що ж собою являє алопатичний (традиційний) підхід? ..

Традиційна медицина передбачає алопатичний підхід, заснований на усуненні патологічних симптомів і синдромів. Алопатичні препарати це штучно синтезовані хімічні речовини, які в певних дозах усувають або зменшують прояви захворювань. Наприклад, при появі болю - призначаються знеболюючі препарати, при запорах - проносні засоби, при блювотний синдромі - від нудоти, при набряках - протинабрякові, при високій температурі тіла - жарознижуючі і т.д. При цьому терапевтичний ефект лікування досягається застосуванням препаратів протилежної дії до тих факторів, які викликали симптоми захворювання. Алопатичний підхід виправданий при гострих ситуаціях, коли виникає загроза для життя (кровотеча, інфекційні захворювання, гостра хірургічна патологія) і необхідно застосувати інтенсивне, радикальне лікування. 

           При лікуванні хронічних захворювань застосування алопатичних препаратів недоцільно або навіть шкідливо. В Україні, основна маса лікарів практикує, виходячи з принципів алопатичної медицини, тому на сьогоднішній день алопатичне лікування продовжує залишатися домінуючим в медицині. З позицій гомеопатичного (біологічного) підходу, де подібне лікується подібним, перераховані вище симптоми розцінюються як сигнали організму про виникнення дисбалансу в тілі.

Гомеопатичне лікування передбачає використання натуральних речовин і методів, які діють на початковий або проміжний етапи розвитку захворювань без пригноблення механізмів саморегуляції. При гомеопатичному лікуванні намагаються не "боротися" з симптомами захворювання, а підтримати захисні (оздоровчі) реакції організму. Такий підхід є найбільш фізіологічним. Він допомагає організму завершити оздоровчі реакції і досягти компенсації (відновити гомеостаз). Гомеопатичне лікування ефективне в тих випадках, коли вже пацієнт не потребує інтенсивної терапії.

Сучасна медицина, досягнувши значних результатів у своєму науковому та практичному розвитку, здатна зберегти пацієнту життя навіть в тих ситуаціях, в яких раніше вважалися неможливим. Однак, вона практично безсила при хронічних процесах в організмі, які проявляються не стільки захворюваннями, скільки порушеннями різних функцій. Тому, в таких випадках на перший план виходить функціональна медицина, яка здійснює цілісний (холістичний) підхід до кожного пацієнта, діагностує пріоритетні порушення функцій, їх причини та взаємозв'язку, визначає оптимальний підхід в тактиці відновного лікування. Основною метою функціональної медицини є впровадження технологій здоров'я і його збереження, а не боротьба з симптомами захворювань; профілактика захворювань в клінічній стадії, коли ще немає структурних порушень, а численні лабораторні дослідження не вселяють занепокоєння у лікарів. Тому функціональна медицина є найбільш профілактичної, оскільки дозволяє виявити проблему тоді, коли їй ще можна запобігти. Функціональне лікування спрямоване на:

- усунення функціонального дисбалансу систем і органів шляхом корекції на біохімічному рівні;

- нейтралізацію негативних екзогенних і ендогенних факторів;

- поліпшення фізіологічних функцій організму;

- стимуляцію позитивних факторів на людський організм;

- розширення адаптаційних можливостей індивіда.

Одним з підрозділів функціональної медицини є Прикладна кінезіологія (ПК), яка була заснована в 1964 році Дж.Гудхартом (США). ПК базується на поєднанні класичних медичних знань з альтернативними (остеопатія, гомеопатія, акупунктура, фітотерапія, нутриціології і т.д.). ПК - це багатовекторний підхід до здоров'я людини, де діагностичний пошук спрямований на виявлення функціональних дисбалансів на психо-емоційному, біохімічному і структурному рівнях. Істотною перевагою даної технології є біологічно зворотний зв'язок з пацієнтом. Це відбувається шляхом інтерпретації м'язового тесту під впливом різних провокацій. При цьому відповідна реакція на провокацію відображає індивідуальну норму людини, а не середньостатистичні загальноприйняті показники. У цьому сенсі ПК - персоналізована медицина.

​